Під час проектування та при подальшому монтажі безнапірної системи відведення стічних вод необхідно виставляти правильний кут нахилу каналізаційної труби. Помилка у більшу чи меншу сторону призведе до неправильної роботи неправильно змонтованої ділянки каналізаційної системи і навіть може спричинити його засмічення.

1

Переважна більшість каналізаційних систем, особливо побутових, – безнапірні. Тобто стічні води в них течуть спонтанно (самотеком) під дією гравітації (сили тяжіння) Землі. Зрозуміло, такий рух можливий тільки якщо воді є куди "падати".

Тобто рівень приймаючого стоки кінця каналізаційної труби повинен бути вищим за місце розташування вихідного отвору, через яке брудна вода видаляється далі за системою. Цього досягають монтуванням трубопроводу під певним кутом нахилу. У результаті одержують необхідний перепад по висоті між вхідним та вихідним отворами каналізаційної труби.

Здавалося б, можна зробити висновок, що чим більшим буде ухил каналізаційної труби, тим краще. Але не все так просто. Каналізаційні стоки рясніють різними включеннями. У них є жир, залишки їжі, дрібне побутове сміття та інший бруд. Все це видаляється водою, але вона може повністю видалити і вимити грязьові включення з труби тільки якщо буде текти з певною швидкістю. Швидше, ніж потрібно, не потрібно!

Ухил каналізаційної труби

Оптимальна швидкість стічних вод у безнапірній каналізації 0,7-1 м/с. Так система буде довго і добре працювати не забруднюючи, тому що вода зможе ефективно вимивати всі нечистоти з трубопроводу. Засор може виникнути хіба що в екстраординарному випадку. Таку швидкість можна забезпечити тільки встановленням труби під певним кутом нахилу.

Якщо ухил буде недостатнім, через малу швидкість води її напір виявиться надто маленьким, щоб захопити за собою і вимити всі грязьові включення, особливо тверді. Вони осідатимуть на стінах труби і врешті заб'ють систему. Може навіть дуже швидко. І тоді буде потрібно.

Якщо ухил буде більшим, ніж це необхідно, то через вищу швидкість стоку виникнуть проблеми. Вода не встигатиме змивати нечистоти - вона втече ще до того, як тверді включення теж будуть видалені з труби - і станеться те саме, що і при недостатньому нахилі. Може виникнути тиск (тиск) стоків, на який не розраховані водяні затвори каналізаційної системи. Тоді їх буде зірвано і в приміщенні з трубопроводом з'явиться специфічний запах каналізації.

2

Всім відомо, що кути зазвичай вимірюються в градусах (ну і ще похідних від них радіанах, градах та інших одиницях). При спорудженні трубопроводів застосовуються заходи довжини: в СНиПах, технічної документації та інструкціях – міліметри (мм), а багатьма для зручності – сантиметри (см).

Кут нахилу труби вимірюється у різниці висот розташування кінців її метрового відрізка. Тобто мм або см на 1 м труби.

Кут нахилу труб каналізації

Знаючи потрібний кут нахилу і довжину каналізації, що прокладається в метрах, перемножуємо їх значення. У результаті отримуємо величину, яку вхідний отвір трубопроводу має бути вище вихідного.

Слід зазначити, що у довідниках, техдокументації та посібниках рівень нахилу трубопроводу нерідко вказують у вигляді десяткового дробу. Вона виражає співвідношення величини зниження рівня каналізаційної системи у метрах до довжини труби (1 м). Тобто, наприклад, якщо зустрінеться значення кута нахилу 0,02, це означатиме, що у кожен 1 м трубопроводу зниження висоти має становити 2 див. , треба помножити 2 на 3. Отримаємо, що нижню його точку слід встановлювати на 6 см нижче за верхню.

Іноді кут нахилу вказують у вигляді співвідношення одиниці до якогось числа, наприклад, 1:20. У цьому випадку необхідно зробити операцію поділу, щоб отримати десятковий дріб. Для запропонованого прикладу вийде величина 0,05.

3

У нормативних документах СНиПах вказують окремий оптимальний кут нахилу кожного діаметра. І це зрозуміло, адже від величини внутрішнього перерізу залежить рівень заповнення системи, яка встановлена ​​під деяким кутом, визначеним обсягом води. Оптимальна наповненість для гладких (пластикових) труб 0,5 (до половини перерізу), а для тих, хто має шорстку поверхню (чавунних) 0,6. За таких показників швидкість потоку стічних вод у системі буде також оптимальною.

Оптимальний кут для каналізаційних труб по БНіП

Отже, відповідно до СНиПа для наступних каналізаційних труб оптимальним буде рівень нахилу:

• діаметром 40, 50 мм - 30 мм (3 см або 0,03) на кожний 1 м довжини труби.
• діаметром 65-100 мм - 20 мм (2 см або 0,02).
• діаметром 150 мм – 8 мм (0,8 см або 0,008). Коли неможливо витримати регламентований розмір, допускається виставляти нахил 0,007.
• діаметром 200 мм – 7 мм (0,7 см або 0,007). Мінімально допустимий нахил 0,005.

Таким чином, для внутрішньобудинкових каналізаційних систем, що збираються із труб діаметрами 40-100 мм, оптимальні кути знаходяться в межах значень 0,02-0,03. Крім того, для організації відводів від сантехнічних приладів існують окремі норми на кожен пристрій. Наприклад:

• відвід від умивальника пропонується робити із труби діаметром 40-50 мм під мінімальним кутом 0,025, а краще під рекомендованим – 0,035;
• від унітазу відведення – з труби 100 мм під мінімальним та рекомендованими нахилами 0,012 та 0,02 відповідно.

Для зовнішніх мереж, що монтуються, як правило, із труб 150–200 мм, оптимальні та мінімальні кути нахилу в межах значень 0,005–0,008. Для зовнішніх каналізаційних трубопроводів регламентується максимально допустимий нахил. Його величина дорівнює 0,15. Якщо з будь-якої причини нахил вуличного трубопроводу виявиться понад 15 см на 1 м довжини, то вся система, включаючи внутрішньобудинкову, не зможе ефективно працювати.