Своєрідність Швеції полягає ще й у тому, що вона має два гімни: національний і королівський. Дослідником народного фольклору Ріхардом Дюбеком (Richard Dybeck) у середині дев'ятнадцятого століття на основі стародавньої шведської мелодії була написана та опублікована народна пісня.

У цьому творі, який починається зі слів «Ти давній, ти вільний», лише чотири куплети, але зазвичай виконують лише перші два. Поступово до кінця століття мотив і слова набули такої широкої популярності та всенародної любові, що стали національним гімном країни явочним порядком, без жодного політичного рішення.

Гімн Швеціїзавжди сприймається жителями країни з великою наснагою, майже всі знають його слова та обов'язково співають під час виконання.

Приблизно в середині 19 століття було написано та опубліковано королівський гімн, на слова Карла Страндберга (К. Strandberg) музику написав Отто Ліндблад (Otto Lindblad). У цьому творі оспівується вірність жителів країни своїм королям (конунгам), нерозривна єдність нації та монархії. Виконується ця мелодія переважно під час придворних церемоній та урочистостей за участю королівської особи. І цей гімн Швеції слухати теж дуже приємно, звучить він велично та урочисто.

Слухати Гімн Швеції

можна скачати в mp3

"Sång till Norden" (Song of the North)
"Du Gamla, Du Fria" (Thou Ancient, Thou Free)

Ти давній, Ти вільний

Слова: Richard Dybeck
Музика: народна
Використовується: з 1844 року

1. Du gamla, Du fria, Du fjällhöga nord
Du tysta, Du glädjerika sköna!
Jag hälsar Dig, vänaste land uppå jord,

Din sol, Din himmel, Dina ängder gröna.

2. Du tronar p minnen från fornstora dar,
då ärat Ditt namn flög över jorden.
Jag vet att Du är och Du blir vad du var.

Ja, jag vill leva jag vill dö i Norden.

Переклад гімну Швеції англійською мовою

1. Thu ancient, thou free and mountainous North
Thou quiet, thou joyful beauty!
I greet thee, most beautiful land upon earth,

Thy sun, Thy sky і meadows green.

2. Знижуємося від пам'ятників великих денних днів,
When honored thy name flew across the world,
I know that thou art and will be as thou were,

Yes, I want to live I want to die in the North

Королівський гімн Швеції

Слова : Carl Wilhelm August Strandberg

Музика: Otto Lindblad
Використовується: з 1870 року

1. Ur svenska hjärtans djup en gång
en samfälld och en enkel sång,
som går till kungen fram!
Var honom trofast och hans ätt,
gör kronan på hans hjässa lätt,
och all din tro till honom satt,
du folk av frejdad stam!

2. O konung, folkets majestät
är även ditt: beskärma det
och värna det från fall!
Stå oss all världens härar mot,
vi blinka ej för deras hot:
vi lägga dem inför din fot -
en kunglig fotapall.

3. Men stundar ock vårt fall en dag,
från dina skuldror purpurn tag,
lyft av dig kronans tvång
och drag de kära färger på,
det gamla gula och det blå,
och med ett svärd i handen gå
till kamp och undergång!

4. Och grip vår sista fana du
och dristeliga för ännu
i döden dina män!
Ditt trogna folk med hjältemod
skall sömma av sitt bästa blod
en kunglig purpur varm och god,
och svepa dig i den.

5. Du himlens Herre, med oss ​​var,
som förr du med oss ​​varit har,
och liva på vår strand
det gamla lynnets art igen
hos sveakungen och hans män.
Och låt din ande vila än
utöver nordanland!

Текст королівського гімну Швеції англійською мовою

1. Від глибини Swedish hearts,
a joint and a simple song,
which reaches forth to the King!
Be faithful to Him and his House,
make the Crown light upon his Head,
and all your faith in Him invest,
thou, people of high renown.

2. Oh King, Majesty of the people
It is also thine - embrace it
And protect it from fall.
Якщо всі armies of world against us stand,
We do not fear their threat
We place them before your foot
As a royal footstool

3. Але, якщо один день наш fall is near
From your shoulders let the mantle fall
Remove the burden of the crown
And put on the beloved colours
old yellow and the blue,
lift the sword by the hilt and go
Towards war and doom

4. Raise our last banner in your hand
And lead your men yet
To the end and into death
Your faithful people of heroes stock,
Of their best blood, they shall sew
A royal robe, warm and pure
And shroud you in it

5. Thou Lord of Heaven, stay with us
Just like you did in the oldden days
And live on our shores
the old life and spirit
Of the Svea king and his men
And let your spirit rest
Above the Northern Land

"Рікард Дюбек / Richard Dybeck, автор тексту гімну, написав два куплети, і саме їх ми зазвичай співаємо. Але була ще така Луїс Аллен, яка вважала дивним, що в цій пісні не згадується Швеція. Вона написала ще два куплети, де Швеція вже фігурувала Ця версія була надрукована в кількох збірниках пісень, але, надалі, ці дві строфи забулися, однак вони спливли в мережі, останнім часом, де ходять різні чутки про те, що їх нібито забороняли. їх просто забули.

Давайте самі подивимося, що ж у цих "таємних" рядках особливого, що їх вважали забороненими. Це їхній, практично дослівний, переклад:

Завжди хочу тобі служити, моя улюблена країна

Тебе до смерті буду вірним

Твої права я збережу руками та розумом

Прапор твій, переможний - понесу

І разом з Богом боротимуся за дім та вогнище

Швецію дорогу, цю землю рідну

Не проміняю ні на що на світі.

Ні, тут хочу я жити та померти

Jag städs vill dig tjäna, mitt älskade land, Dig trohet till döden vill jag svära. Din rätt skall jag värna med håg och med hand, Din fana, högt den bragderika bära. Med Gud скall jag kämpa för hem och för härd, för Sverige, den kära fosterjorden. Jag byter Dig ej mot allt i en vardld Nej, jag vill leva jag vill dö i Norden!

При тому, що написані ці рядки були в 1910 році не дивно, що звучать вони сьогодні архаїчно, але не більше. Ультра – патріотичний підтекст у них не дуже прочитується. Або, не більше ніж в оригіналі Дюбека, де хоч і згадується не Швеція, а Норден (Північ), патріотичного напруження достатньо:

Ти підноситься у велич колишніх днів

На всій землі славиться твоє ім'я

Я знаю, збережеш себе і будеш колишньою ти

На Півночі хочу я жити та померти

Du tronar p minnen fron fornstora dar, Dä ärat Ditt namn flög över jorden. Jag vet att Du är och Du blir vad du var. Ja, jag vill leva jag vill dö i Norden, Ja, jag vill leva jag vill dö i Norden.

Повернемося до розмови з авторами книги про історію Національного гімну і питання чому його дуже довго не хотіли приймати і всіляко критикували: "І за що його тільки не лаяли, каже Ева Даніельссон, але головне за те, що в ньому відсутнє слово Швеція, тільки Північ - Норден, але й мелодія тривалий час не викликала особливого ентузіазму.

Музика, а це старовинна мелодія, взята за основу Дюбеком, вважалася занадто млявою, малоенергійною, яка не вселяє оптимізму. "Саме виконання спочатку грало велику роль, саме через нього мелодія вважалася млявою та нудною". Розспівано, неквапливо виконувався наприкінці 19 та на початку 20 століття Національний гімн Швеції, на відміну навіть від сучасного класичного виконання, не кажучи про більш оригінальні трактування. Проте еталонний темп виконання гімну було вироблено 1942 року, у шведській Музичній академії. З тих пір гімн придбав для нас звичне звучання, і виконується переважно не у зв'язку зі святами, а на спортивних аренах.

Але як же так вийшло, що пісня, яку різко критикували знаменитий шведський композитор Хуго Альвен і письменник Вернер Хеденстам, все ж таки стала гімном. "Пісня ця спочатку була популярна. Але апогею слави досягла, коли її стали виконувати студентські хори, ці суперзірки свого часу. Потім її стали співати оперні співаки, і пісня стала улюбленою в народі" - розповідала Мерта Ромстен. "Саме народ, практично завжди, захищав цю пісню від критиків", - стверджує і Єва Даніельссон.

Але чому вона все ж таки не була офіційно визнана національним гімном країни, з усіма витікаючими? Розповідає Мерта Роместен: "За роки існування цієї пісні як Національний гімн неодноразово вносилися пропозиції до Ріксдагу, про те, щоб зробити гімн офіційним, з усіма витікаючими юридичними наслідками. Але відповідь завжди була одна, вона здається мені розумною. Пісня стала гімном, завдяки звичаєм, традицією і чудово виконує функції Національного гімну і юридичного захисту не потребує".

Швеція noicon Інструментальна версія

"Du gamla, Du fria"(Ти давня, Ти вільна) – національний гімн Швеції. Написаний дослідником усної народної творчості Ріхардом Дюбеком(1811-1877) в 1844 на стародавню шведську мелодію, записану в провінції Вестманланд. У початковому варіанті замість Du gamla, Du fria було Du gamla, Du friska (Ти древній, Ти здоровий). Роком пізніше текст було вперше опубліковано у збірнику «Вибрані шведські народні пісні».

На відміну від багатьох інших гімнів, пісня «Du gamla, Du fria» стала гімном не внаслідок якогось політичного рішення, а вкоренилася у свідомості шведів як національний гімн поступово, ставши до кінця XIX століття дуже популярною. Вважається, що не останню роль у цьому відіграв епізод на одному із святкувань з нагоди Дня шведського прапора, коли король Оскар II під час виконання оркестром цієї мелодії піднявся зі свого місця.

Текст

Шведський текст		Російський підрядковий переклад		Рифмований переклад (Переклад Ігоря Крайнюкова)
Du gamla, Du fria, Du fjällhöga nord, Du tysta, Du glädjerika sköna! Jag hälsar Dig, vänaste land uppå jord, Din sol, Din himmel, Dina ängder gröna, Din sol, Din himmel, Dina ängder gröna. Du tronar p minnen från fornstora dar, Dä ärat Ditt namn flög över jorden. Jag vet att Du är och Du blir vad du var. Ja, jag vill leva jag vill dö i Norden, Ja, jag vill leva jag vill dö i Norden.		Про стародавній, вільний, високоголовий Норд, Той, хто радує мирним спокоєм і красою, Вітаю тебе, прекрасний край землі, Твоє небо, твоє сонце, твої зелені простори, Твоє небо, твоє сонце, твої зелені простори. Пам'ять про велич старовини служить тобі троном, Днів, коли славне твоє ім'я розносилося над землею. Я знаю, таким ти залишаєшся і таким будеш. Тут, на Півночі, я хочу жити і померти, Тут, на Півночі, я хочу жити і померти.		Вільні, давні півночі гори Спокою своїм приваблюють до себе. Я славлю твоє небо, сонце, озера, О, північ, місця краще нема ніде! Я знаю про давні ті часи, Коли ти великою стала державою Уславленою стала ти і нею завжди будеш, Так, на півночі я жити і померти бажаю.

Є ще два куплети, написані Луїзою Ален в 1910 році: вона вважала дивним, що в національному гімні не згадується Швеція, а тільки Norden- північна земля, Північ Європи. Вони виконуються рідко.

Куплети шведською		Рифмований переклад (Переклад Ігоря Крайнюкова)
Jag städs vill dig tjäna mitt älskade land, Din trohet till döden vill jag svära, Din rätt, skall jag värna, med håg och med hand, Din fana, högt den bragderika bära, Din fana, högt den bragderika bära. Med Gud skall jag kämpa, för hem och för härd, För Sverige, den kära fosterjorden. Jag byter Dig ej, mot allt i en värld, Nej, jag vill leva jag vill dö i Norden, Nej, jag vill leva jag vill dö i Norden.		Служити тобі, батьку, - воля моя, І вірити в мене можеш твердо. Розумом і мечем захистю тебе, Нести твій прапор буду гордо. Нести твій прапор буду гордо. Я боротимусь за наш спільний будинок, За Швецію Бог допоможе, я знаю. Потрібна мені лише ти, не потребую іншого, Ні, на півночі я жити і померти бажаю. Ні, на півночі я жити і померти бажаю.

Див. також

Напишіть відгук про статтю "Гімн Швеції"

Примітки

Посилання

Залежні території Невизнані та частково визнані держави

Уривок, що характеризує Гімн Швеції

Звичайно, можна сказати, що я не знаю, що з нею колись відбувалося, і що змусила її перенести зла і безжалісна доля... Але, якби я дізналася, що хтось на самому початку життя має той самий дар , який змусив мене стільки страждати, я б зробила все, що було б у моїх силах, щоб хоч якось допомогти або направити на вірний шлях цієї іншої обдарованої людини, щоб їй не довелося так само сліпо «блукати в темряві» і так само сильно страждати... А вона, замість допомоги, навпаки – постаралася мене «покарати», як карали інші, але ці інші хоча б не знали, що це було і намагалися чесно захистити своїх дітей від того, чого вони не могли пояснити чи зрозуміти.
І ось вона, як ні в чому не бувало, прийшла сьогодні до нас у гості зі своїм маленьким синочком, який виявився таким самим «обдарованим» як я, і якого вона дико боялася комусь показати, щоб не дай Бог, хто- то не побачив, що її милий малюк є таким же точно «прокляттям», яким була, за її «показним» поняттям, я... Тепер я була впевнена, що їй не доставило великого задоволення до нас приходити, але відмовити вона теж не Може, з тієї простої причини, що її старший син - Альгіс - був запрошений на мій день народження, і з її боку не було жодної серйозної причини, щоб його не пустити, і було б вже занадто невиховано і «не за -Сусідськи», якби вона на це пішла. А запросили ми її з тієї простої причини, що жили вони від нас через три вулиці, і повертатися ввечері додому її синові довелося б одному, тому, природно зрозумівши, що мати хвилюватиметься, ми вирішили, що правильніше запросити її також разом з її. маленьким синочком провести вечір за нашим святковим столом. А вона «бідна», як я тепер розуміла, тут лише мучилася, чекаючи можливості якнайшвидше нас покинути, і по можливості без будь-яких подій, якомога раніше повернутися додому...
- Ти гаразд, люба? - пролунав поруч лагідний мамин голос.
Я тут же їй якомога впевненіше усміхнулася і сказала, що, звичайно, я в повному порядку. А у самої, від усього, що відбувається, паморочилося в голові, і душа вже починала «йти в п'яти», тому що я бачила, що хлопці потроху починають на мене обертатися і, хочеш-не-хоч, мені доводилося швиденько брати себе в руки і «встановити » над своїми емоціями, що розбушувалися, «залізний контроль»... Я була грунтовно «вибита» зі свого звичного стану і, на превеликий сором, зовсім забула про Стеллу... Але малеча тут же постаралася про себе нагадати.
- А ти ж казала, що в тебе немає друзів, а їх он навіть скільки?!.. - здивовано і навіть трохи засмучено, запитала Стелла.
– Це не ті друзі, які є справжніми. Це просто хлопці, з якими я поряд живу або з якими разом навчаюсь. Вони не такі, як ти. А ось ти – справжня.
Стелла відразу ж засяяла... А я, «відключено» їй усміхаючись, гарячково намагалася знайти якийсь вихід, абсолютно не знаючи, яким чином із цього «слизького» положення вийти, і вже починала нервувати, бо нізащо не хотіла ображати свою найкращу подругу, але напевно знала, що незабаром моя «дивна» поведінка обов'язково почнуть помічати... І знову посипляться дурні питання, на які я сьогодні не мав жодного бажання відповідати.
- Ух ти, яка у вас тут смакота! - Захоплено розглядаючи святковий стіл, затораторіла Стелла. - Як шкода, я вже не можу спробувати! А що тобі подарували сьогодні? А можна мені подивитися?.. - як завжди, з неї градом сипалися питання.
- Мені подарували мою улюблену конячку!.. І ще багато всього, я навіть ще не дивилася. Але я тобі обов'язково все покажу!
Стелла просто іскрилася від щастя бути разом зі мною тут, на Землі, а я все більше губилася, ніяк не знаходячи рішення з дражливого становища.
– Як це все красиво!.. І як же все-таки це, напевно, смачно!.. – Яка ти щаслива – є таке!
– Ну, я теж такого не отримую щодня, – засміялася я.
Бабуся за мною лукаво спостерігала, мабуть від душі бавлячись ситуацією, що виникла, але поки не збиралася мені допомагати, як завжди спочатку чекаючи, що ж я таке вчиню сама. Але мені, мабуть, від надто бурхливих сьогоднішніх емоцій, як на зло, нічого не спадало на думку... І я вже серйозно починала панікувати.